У полоні любові та ненависті

( "Свобода істини", Лілія Максименко, 09.02.2006 )

 

У полоні любові та ненависті

... „Річард ІІІ. Пролог” – спектакль, який мала насолоду дивитися в Центрі сучасного мистецтва „ДАХ”. Ця вистава належить до проекту Владислава Троїцького „Україна містична”. Шекспірівська трагедія, повірте, лише виграла від перенесення на слов’янський грунт. Хоча, можливо, людині, яка незнайома з творчістю видатного драматурга, зосередитися на історії короля-каліки й не вдасться. Вистава – не сюжентна, вона – емоційна. Причому задіяні всі шість (і інтуїція також!) органів чуття людини. І кожен  сприймає виставу, базуючися на власному життєвому досвіді та, даруйте за банальне слово, - менталітеті.

   З Шекспіром обійшлися сміливо, але, думається, великий містифікатор не був би в претензії до колег, якби мав змогу подивитися виставу за своєю пєсою. Шекспірівський Річард Третій мститься за свою долю каліки й прагне скалічити увесь світ. Але ж не все так однозначно – навіть у пєсі Шекспіра. У виставі, презентованій в „ДАХу”, цей злий виродок не є центральною фігурою. Як на мене, тут домінують легенди. Причому легенди саме словянські – на теми смерті й кохання, двох взаємоврівноважувальних начал. Музичний гурт  „ДахаБраха” використовує інструменти з усіх континентів, серед класичних – лише віолончель. Звучать українські, болгарські, російські пісні – здається, без жодної системи. І разом з тим все органічно вписується в канву вистави й лягає на душу.

   Одне слово, до цього етнохаосу треба доторкнутися. І – побачити. Почути... Відчути на запах і на смак. Декому, щоправда, спектакль не подобається. Але, побувавши в Центрі сучасного мистецтва „ДАХ”, люди довго не можуть заспокоїтися...

Лілія Максименко

Свобода істини 9-15 лютого 2006 р.

Лілія Максименко, 09.02.2006

Назад
Перехiд