Театральний проект в рамках фестивалю «ГОГОЛЬFEST»

«СМЕРТЬ ГОГОЛЯ»

Режисер-постановник - Владислав Троїцький


 

Get the Flash Player to see this player.

Фотогалерея

Режисер-постановник Владислав Троїцький
Сценографія Владислав Троїцький
Тексти Микола Гоголь
Драматургія КЛІМ
Хормейстер Ганна Охрімчук
Світло Наталія Перчишена
Маски Наталія Мариненко
Виготовлення декорацій Олексій Леонов
та актори "Даху"
Скрипка Сергій Охрімчук

Дiйовi особи та виконавцi

  Тетяна Василенко
  Вишня
  Ніна Гаренецька
  Ірина Коваленко
  Дмитро Костюминський
  Вікторія Литвиненко-Ясіновська
  Соломія Мельник
  Володимир Міненко
  Мамант (Олег Момот)
  Ігор Постолов
  Руслана Хазіпова
  Анатолій Черков
  Дмитро Ярошенко
  Роман Ясіновський
  Дар'я Бондарєва
  Василь Білоус
  Наталка Біда
  Zo

 

Кажуть, Моцарта отруїли. Принаймні, так стверджує Пушкін. Могили Моцарта немає. Його кинули до загальної ями з іншими останнім в цьому світі. Визнання й геніальність – це ще не гарантія, що світ людей гідно супроводжуватиме вас в  так званий «Последний Путь», наділивши вас по заслузі хоча б індивідуальним гробом.

   Гоголя було покладено до домовини, коли він став «тишайшим», щоб «Я» не заважало чути «Слово» Ангела. Можливо, ті, хто віддавали його землі, мали підозру, що це не просто «Сон». Адже невідомо, що може такій людині, як ця, відкрити Ангел. Коли розмова закінчилась і такий собі «раб божий» Гоголь розплющив очі, щов принести смертним нам радісну чи сумну Звістку, на нього пильно дивилася Смерть. У череві могили Смерть стискала його плоть руками домовини.

    «СМЕРТЬ ГОГОЛЯ» чи художньо-містичний акт визволення утроби-лабіринту бога Ями, його черева «Арсеналу», що породжував і зберігав Смерть, містерією передсмертних видінь того, хто народився у цьому «краю-раю» і кого любили особливі птахи-риби-боги, яких ми величаємо Геніями...

...Гоголь – не дзеркало, що відображає життя: Гоголь таємниче озеро, як кажуть на цій Землі-крайсвіті  «Ставок», де збереглися чудориби-чудолюди, чудо-юдо-звірі-птиці першодуші людської. Де Світ, не зважаючи ні на що, так і залишається всупереч цивілізації метафізичним – бо це світ слов’янського Єрусалиму: Світ Міста.

   Світ же Шляху життя людини суть трансформація метелика. Саме тому російські письменники кажуть, що «ми всі» вийшли із гоголівської шинелі. Ця шинель – кокон, в утробі-гробі якої визріває чарівність поезії життя, що спадає на нас як спалах любові-прозріння господнього смислу цього Світу краси і торжество його миттєвості.

 

Вистава відбулася 8, 11, 12 вересня 2007 р. та 17 верeсня 2009 р. на території "Культурно-музейного комплексу "Мистецький Арсенал" в рамках фестивалю "ГОГОЛЬFEST"

 


Поділится:   Опублікувати у Twitter   Написати у Facebook   Поділитися ВКонтакті   Записати собі у LiveJournal  

Одна дія. 1 година


Назад
Перехiд